Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муркотій

Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКОТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКОТІЙ"
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis. ЗЮЗО. І. 129.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині. Рк. Левиц.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у.
Удовицький, -а, -е. = удовиний. К. Псал. 257.
Цяцькування, -ня, с. Украшеніе.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРКОТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.