Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурашинник

Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАШИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАШИННИК"
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Плюхкати, -каю, -єш, гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Пробувати 2, -бую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Гн. І. 83. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує. Мет. 41.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння. Новомоск. у.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАШИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.