Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурашка

Мура́шка, -ки, ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАШКА"
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прошаповалити, -лю, -лиш, гл. Пробыть шерстобитомъ.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.