Вихитати Cм. вихитувати.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Застановля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Запаску свою до жидівки однесла, застановила. А третій пив і не платив та коня, зброю застановив. 2) Заставлять, заставить, загромоздить. 3) Ставить, поставить, во что-либо, напр. въ печь. Обід застановила, хліб посадила.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. З троєма дітьми приїздила.
