Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує.
Вибавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вибавитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись.
2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Відхідник, -ка, м. Задній проходъ. Входить з живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора.
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. 2) м. Волостной старшина. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати.
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать.
