Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мусити

Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Ном. № 1075. Просили — не хотів, казали — мусив. Ном. № 1076. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. Шевч. 79. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Мет. Ніяк не мусе достати грошей. ХС. IV. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУСИТИ"
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Панянство, -ва, с. Дѣвство, дѣвственность. Ой вже мов панянство загине. О. 1862. IV. 4. (Маруся) вже з панянства вистав, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25.
Переборщувати, -щую, -єш, сов. в. переборщити, -щу, -щиш, гл. Дѣлать, сдѣлать излишнее, сверхъ мѣры, пересаливать, пересолить, преувеличить. Ном. № 7691, 7693. Любощів давано, да не вміючи переборщили.
Підлизатися Cм. підлизуватися.
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. К. (Хата. XV). Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. К. (Хата. XVIII). Поетичня мова. К. (Хата, XX). Талант поетичній. К. (О. 1862. III. 53.) Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світогл. 11.
Політичний, -а, -е. Политическій. Політична часопись. О. 1861. III. 81. Політичні бурі в Європі. К. ХП. 128.
Походити, -джу, -диш, гл. Походить, быть похожимъ. Такий він був тихий, звичайний... і на панича не походив. МВ. (О. 1862. III. 44). Він більш походив на звірюку, як на чоловіка. Стор. МПр. 83.
Убільшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. убільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Утихомирювати, -рюю, -єш, сов. в. утихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. І. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.