Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне!
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ).
Тривний, -а, -е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша.
2) Удобоваримый.
3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг.
Христосанка, -ки, ж. Особая пѣснь религіознаго содержанія, которую поютъ на рождественскихъ праздникахъ. (христо́санки отличны отъ колядо́к).
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой.
