Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурманьчий

Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРМАНЬЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРМАНЬЧИЙ"
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Голодовина, -ни, ж. Плодъ шиповника. Вх. Пч. І. 12.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних. К. Іов. 46.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко. Ном. № 526.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ. Вх. Лем. 467.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРМАНЬЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.