Булат, -ту, м.
1) Булатъ, узорчатая сталь.
2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени.
Пресподниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю.
Тіснувато нар. Тѣсновато.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Одпустив бич од ціпилна. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Ум. ціпи́льничко.
