Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив.
Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Лататися, -та́юся, -єшся, гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються.
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Пес майдже хвостом. Cм. майдалати.
Му I меж. Выражаетъ мычаніе коровы.
Односкладовий, -а, -е. Односложный.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
