Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муркотати

Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКОТАТИ"
Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый. 2) Неревнивый.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув. Рудч. Ск. І. 131.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Цвиркати, -каю, -єш, гл. Журчать (о струѣ выдаиваемаго молока). Вх. Лем. 479. Cм. циркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.