Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мур

Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Левиц. І. 218. Золота швайка мур пробиває. Ном. № 1394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Варьоха, -хи, ж. = варенуха. Ми вашої варьохи не пили. Грин. ІІІ. 500.
Вирячити Cм. вирячувати.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари. Мет. 85.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить. Левч. 44.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Ном. № 375. Як я тебе зростила, сама себе звеселила. Чуб. V. 681.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.  
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.