Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мур

Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Левиц. І. 218. Золота швайка мур пробиває. Ном. № 1394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Байковий, -а, -е. = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405.
Глибоченький, -а, -е., Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Вх. Уг. 247. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко. Чуб. III. 250.
Озеречко, -ка, с. Ум. отъ озеро.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. Cм. прохатарь.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.