Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Розлетілися, як липове клиння. (Въ сорочці) з боків вшито клинє.
Нажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Достаточно проживать, прожить. А тяжче-важче молоденькій не нажившись помірати. Тепереньки, думаю, наші дівчата наживуться без моєї пані.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Спатки, спатоньки, спаточки, спатуні, спатунечки, спатусі, спатусічки, гл. ум. отъ спати. А спатки таке, що мати її родила до сна. Ще дівчина спатоньки не клалась. Стелю постіль білу і спаточки ляжу. Спатусі на білії подусі! — говорятъ ребенку, укладывая его спать.
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький!
Стрічений, -а, -е. — ні куми́ = стрітенні куми.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.
