Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулярчук

Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРЧУК"
Виратовувати, -вую, -єш, сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Завойо́вувати, -ву́ю, -є́ш, сов. в. завоювати, -воюю, -єш, гл. Завоевывать, завоевать. Хоче завоювать у цього царя старшу дочку. Рудч. Ск. І. 106.
Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ. Липов. у.
Обдивитися Cм. обдивлятися.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.
Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.