Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулярчук

Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРЧУК"
Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти. Гол. IV. 538.
Зсіданина, -ни, ж. Створожившаяся часть молока, творогъ, образовавшійся при окисаніи молока. Вх. Лем. 421.
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Хлип! меж. 1) Выражаетъ хлебаніе. Яблучка кусь, а горілочки хлип. Мнж. 46. 2) Выражаетъ всхлипываніе.
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Мнж. 193. Як його їхати, як отака хляґа буде? Канев. у. Під дощ, під шквирю, хлягу. Мкр. Г. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.