Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий.
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл.
Зазна́чувати, -чую, -єш, сов. в. зазначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить, намѣчать, намѣтить. Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий.
Ли́зень, -зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ!
Оборонний, -а, -е. Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться.
Опуд, -да, м. = опудало. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею.
Підупасти Cм. підупадати.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти.
Штовхан, -на, м. Толчекъ, тумань. І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав. Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку.
