Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулятися

Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯТИСЯ"
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Примуляти, -ляю, -єш, гл. Нажать, надавить.
Продавати, -даю́, -є́ш, сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного. Чуб. V. 365.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Макс. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася. Чуб. V. 421.
Шкваренина, -ни, ж. = лій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.