Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурянчаний

Мурянча́ний и муря́нчий, -а, -е. = мурманьчий. Вх. Уг. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯНЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯНЧАНИЙ"
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Зніжити Cм. зніжувати.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Набра́ти, -ся. Cм. набірати, -ся.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Передумати Cм. передумувати.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув. Рудч. Ск. І. 131.
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Потолочь, истолочь. 2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Кв. Горшки потовк, вікна побив. О. 1861. VI. 77. 2) Поколотить. Вона його п'яного потовче. Стор. МПр. 155.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЯНЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.