Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурин

Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРИН"
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Заста́ти Cм. заставати.
Наздога́днар. = Надогад.
Насмітити Cм. насмічувати.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.