Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурин

Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРИН"
Видавання, -ня, с. 1) Выдача. Уман. І. 116. 2) Изданіе (книгъ). Желех.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Кождіський, -а, -е. Кожнісенький.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.