Перейти до вмісту
Словник Грінченка

мурин

Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.