Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мусувати

Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18. Довго він мусував про своє безталання. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУСУВАТИ"
Біднішати, -шаю, -єш, гл. = біднійшати.
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці. Г. Барв. 419.
Кучериха, -хи, ж. Жена кучера. Кучерихи дома не було. Г. Барв. 470.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Пообгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Огресть (во множествѣ). Пообгрібай стіжки. Харьк. у.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Присвоїти, -вою, -їш, гл. 1) Присвоить. ЕЗ. V. 61. Присвоїв мою сокиру. Черк. у. 2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні. Волч. у.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.