Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. 2) Рѣка Дунай. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Текла вода з Душечка, а другая з моря.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь.
Ковання, -ня, с. = кування.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый.
Понуро нар.
1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять.
2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Понуро не мовчи.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою.
Усилковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Силиться, стараться. Не дурно ж вони так усилковувались мене випхнути.
