Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Усе живло тремтіло його духу.
Любе́зний, -а, -е. Любезный. Промов мені слово, о любезний сину.
Позубити, -блю, -биш, гл.
1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив.
2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок).
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого.
Шермицерія, -рії, ж. Фехтованіе. І так же то обидва знали тую шермицерію, що ні той того, ні той того не зможе зачепити, — одвічають сами шаблі.
