Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі.
Настроюватися, -ююся, -єшся, сов. в. настроїтися, -роюся, -їшся, гл.
1) Настраиваться, настроиться.
2) Приготовляться, приготовиться. Настроїтись на баталію.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши.
Підкошувати, -шую, -єш, сов. в. підкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Треба когось попросити василечка підкосити. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
