Відпірчити, -чу, -чиш, гл. Отпороть, высѣчь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать.
Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Як марно нажив, так марно й піде. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш.
Нашкодити, -джу, -диш, гл.
1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш.
2) Напроказничать, напакостить.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. 2) Плавники рыбы. Ум. пір'ячко.
Подридзати, -дзаю, -єш, подри́зати, -заю, -єш, гл. = подрипати. Подризав (п'яний).... до господи.
Поманюньку нар. Понемножко.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Яка ж ватага розбишак!
