Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь!
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Любисти́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ растенія любисток.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Ум. тарахкалко, тарахкальце.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять.
Щербак, -ка, м.
1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи.
2) Родъ растенія.
