Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурга

Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРГА"
Вивертачка, -ки, ж. Инструментъ для выворачиванія сапогъ.
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ. Котл. Ен. (Слов.).
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Мо́глиці, -ць, ж. мн. = могилки. Чуб. VII. 551.
Осьмуха, -хи, ж. = восьмуха. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотирі осьмухи, то буде півхунта Луб. у.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Поперестигати, -гаємо, -єте, гл. Переспѣть (во множествѣ).
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ. Желех.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.