Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Коли б Марка діждатися!
Зазна́чувати, -чую, -єш, сов. в. зазначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить, намѣчать, намѣтить. Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім.
Коробен, -бна, м. Коробокъ.
Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить.
Рагляк, -ка, м. = олень.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Хлібити, -блю, -биш, гл.
1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже.
2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа.
3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці.
