Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулько

Му́лько нар. 1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, — так їм і мулько. Черниг. г. І в того (сина) старому хутко стало мулько. Драг. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬКО"
Бидзень, -дзня, м. = ґедзень. Желех.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Стор. І. 238. Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав. Г. Барв. 292. 2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять. Ном. № 7810. 3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). КС. 1883. VII. 587. Виговорити.... рабу Божому (уроки). Мнж. 152. 4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Господарюва́ння, -ня, с. 1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. К. ДС. 6. 2) Господство, властвованіе.
Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Підмастити Cм. підмащувати.
Понасуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Насунуться, надвинуться (во множествѣ).  
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.