Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулько

Му́лько нар. 1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, — так їм і мулько. Черниг. г. І в того (сина) старому хутко стало мулько. Драг. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬКО"
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Мнж. 143. Сиві кабани усе поле залягли. Ном. стр. 292. № 54. Великая худобонька все подвір'я заляже. Чуб. V. 163. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. Макс. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. Мет. 150. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Ном. № 11762. Заляжу до завтрього. К. ЧР. 286. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Мнж. 141. Залягли вони на нас у балці. К. ЦН. 191. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. К. ПС. 110. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. МВ. ІІ. 49. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла. Борз. у.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня. К. Бай. 24.
Обчесати Cм. обчісувати.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився. Чуб. V. 233. 2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився. Мкр. Н. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.