Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобідка

Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБІДКА"
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Підстрелити, -лю, -лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. І. 136.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Податливий, -а, -е. Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Проміття, -тя, с. Зарево. Харьк.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ). МУЕ. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.