Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ).
Голодания, -ня, с. = голодування.
Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець.
Сербин, -на, м.
1) Сербъ.
2) Родъ танца. Ум. сербинонько.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий.
Шапошник, -ка, м.
1) = шапкарь.
2) Родъ дѣтской игры.
Шап'я, -п'яти, с. Шапочка. Біждеревочок — дівкам до кісочок, крутая м'ята — хлопцям за шап'ята.