Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лісовий

Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Чуб. І. 211.. Cм. лісун. 2)вого, м. Лѣсной сторожъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСОВИЙ"
Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Завши́р, завши́рки, завши́ршки, нар. Шириною. А завширшки він ширший океану. К. Іов. 24.
Надшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить.
Порохня, -ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. І. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться, (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Н. п. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. сволочо́к.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІСОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.