Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лісовий

Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Чуб. І. 211.. Cм. лісун. 2)вого, м. Лѣсной сторожъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСОВИЙ"
Альбо́, сз. Или, либо. Либонь моїх братіків на світі немає: альбо їх порубано, альбо їх постреляно. АД. 116.
Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Знівечитися, -чуся, -чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861 X. 9).
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату. Св. Л. 273.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІСОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.