Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Заквасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запереть, посадить. Закували хлопця молодого та в тюрму заквасували.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся.
Зшилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Слідувати, -ду́ю, -єш, гл. = слідкувати. Так і біга, так і слідує за ним.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить.
