Годований, -а, -е. Откормленный. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Тілом обросло, як кабан годований.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Горі, рибки, горі, горі бистров водов.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ.
Поденщина, -ни, ж. Поденщина. Рано-ранісінько схоплюся, біжу на поденщину.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Шматкувати, -ку́ю, -єш, гл. = шматувати.
