Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лісун

Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Грин. Изъ устъ. 13, 10 — 11. Cм. лісові люде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСУН"
Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Родатися, -даюся, -єшся, гл. 1) Родниться, вступать въ родство. Александров. у. 2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Черк. у. Хто з нами родається, той і родич нам. Лебед. у.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування. Мир. Пов. І. 20.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Лохв. у. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові. Мир. Пов. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІСУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.