Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лірницький

Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИЦЬКИЙ"
Глаза, -зи, ж. = логаза. Вх. Зн. 10.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина. Вх. Уг. 436.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю. К. ХП. 12.
Погодка, -ки, ж. = погодник. Харьк. г. Мнж. 189.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Покуп, -пу, м. 1) Купля. 2) Покупка. 3) Спросъ. Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи. Черк. у.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІРНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.