Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лірницький

Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИЦЬКИЙ"
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ. Шух. І. 166.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Неврод, -ду, м. Неурожай. Вдарив неврод рік по року. Вх. Зп. 41.
Пачоси, -сів, мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими начосами на голові. Левиц. І. 31.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІРНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.