Аа́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, выговаривая «о» какъ «а», по великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Дереві́й, -ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. б) Hypericum perforatum. Cм. Бождеревок.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака.
Хрещений, -а, -е. 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!» Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тії мови. 2) Крестный. Та ти ж мені хрещений батько. А мені хрещена мати лиштву вишивала.
