Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літопись

Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОПИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОПИСЬ"
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога. Харьк. у.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТОПИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.