Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотня

Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити». Ном. № 4007.
Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа. Котл. Ен. VI. 19.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Уніятський, -а, -е. Уніатскій.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Ушийок, -йка, м. 1) Кожа на затылкѣ. Желех. 2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.