Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотня

Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Белечка, -ки, ж. Овца. Ой овечки, ой белечки. Шух. І. 198.
Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Братунок, -нка, м. = братанич. Вх. Лем. 394.
Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. Н. п. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця. Св. Л. 193.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Невірно нар. 1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою. 2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно. О. 1861. VI. 77.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.