Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотня

Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Вовгура, -ри, м. Человѣкъ, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Дзизку́чий, -а, -е. Жужжащій.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Обкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. Окапываться, окопаться.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Переборець, -рця, м. = перебірник. Гей я молодець, переборець. Чуб. ІІІ. 86.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо! Зміев. у.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.