Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотня

Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТНЯ"
З'ява, -ви, ж. Явленіе.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка. Желех.
Китаєвий, -а, -е. Изъ китайки. Жупан китаєвий. Гол. Жупан на йому синій і китаєва юпка. Кв. І. 9. Китаєві штани. О. 1862. IX. 68.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Федьк. І. 27. Леньмо, поленьмо до свого пана. Чуб. III. 440. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну. Н. п.
Підшивка, -ки, ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Трусевий, -а, -е. = струсевий. Трусеве перо. Гол. II. 58.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон. ЕЗ. V. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.