Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літописний

Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОПИСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОПИСНИЙ"
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Замости́ти Cм. замощувати.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона. Борз. у.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Черевичний, -а, -е. Башмачный.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТОПИСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.