Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобурь

Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. лобуряка. Г. Барв. 240. лобури́сько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБУРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБУРЬ"
Бокло, -ла, с. = боклага. Брацл. у.
Боляк, -ка, м. = болячка 2. МУЕ. ІІІ. 55. Болік як кулак. Фр. Пр. 106. Обметало го боліками. Фр. Пр. 106.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Надри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Надергаться, наболтаться ногами. Як повісили запорожці жида, то він надриґався, поки одубів.
Низянин, -на, м. 1) Живущій въ нижней части села. 2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.
Постаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Остепениться. Нехай він постаткує. Н. Вол. у. Уже пошаткував, покинув гуляти. Н. Вол. у.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Розвірчувати, -чую, -єш, сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Левиц. Пов. 204. Мет. 210. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Чуб. V. 740. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли. Грин. III. 490.
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБУРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.