Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лічилка

Лічи́лка, -ки, ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці! Ив. 49 — 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЧИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЧИЛКА"
Багатирство, -ва, с. Богатство. Нехай йому з його багатирством! Мир. Пов. І. 158 б.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. Чуб. V. 710. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. МВ. ІІ. 98. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Г. Барв. 387. Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Замива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зами́тися, -ми́юся, -єшся, гл. Замываться, замиться.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.
Лантух, -ха, м. 1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ. 2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Сітка, -ки, ж. Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Сим. 28. Заплутався, мов рибка в сітці. Котл. Ен. V. 5.плавна. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Вас. 188. Ум. сіточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЧИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.