Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом.
Гамкати, -каю, -єш, гл.
1) Дѣтск.: ѣсть.
2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека.
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв.
Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева.
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані.
