Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Ідуть люде на житло в степ. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. У ячмені колос набростився.
Обрядно нар. Подрядъ.
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли.
Умолот, -ту, м. Умолоть. Карбуйте собі копи, снопи і умолот. На зріст то вона (пшениця) й добра, та на вмолот не теє.
Усиновити Cм. усиновляти.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
