Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літайча

Літайча́, -ча́ти, с. Маленькая бабочка. Ух. Уг. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАЙЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАЙЧА"
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Заї́хати Cм. заїздити.
Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб. Вх. Уг. 240.
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный. Желех.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала. Грин. III. 136.
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Тевкало, -ла, об. 1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало. Шейк.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТАЙЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.