Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літайча

Літайча́, -ча́ти, с. Маленькая бабочка. Ух. Уг. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАЙЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАЙЧА"
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить. Желех.
Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами. Kolb. І. 44.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка. Чуб. І. 51.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Середина, -ни, ж. 1) Середина, средина. 2) Внутренность. Ум. серединка.
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТАЙЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.