Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літорка

Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. Cм. літря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОРКА"
Вигаптовувати, -вую, -єш, сов. в. вигаптувати, -тую, -єш, гл. Вышивать, вышить золотомъ, серебромъ. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця. Рудч. Чп. 26.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. ІІІ. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. І. 463. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Здої́ти Cм. здоювати.
Кивень, -вня, м. Мѣсяцъ іюль, когда лошади мотаютъ головою отъ укуса насѣкомыхъ. Каменец. и Чигирин. у.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17.
Порскати, порськати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать. 2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. Левиц. І. Світ. 12. 3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ.
Почуманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть, потерять сознаніе (о многихъ).
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.