Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літорка

Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. Cм. літря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОРКА"
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Острог, -га, м. 1) = остріг. 2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей. Чуб. V. 1026.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Пороспукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Драг. 267.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.