Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля.
Вал, -лу, м. 1) Валъ, насыпь. Вали поосідали і зрівнялись із землею. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. 3) Балъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покіс. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Ум. валок.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві...
Перетовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Перетолочь.
2) Перебить, переломать.
3) = перевалити 2.
Післанець, -нця́, м.
1) Посолъ, посланный. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх.
2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Гриць сконає, нім когут запіє.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти.
2) Согнать.
