Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літувати

Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТУВАТИ"
Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.
Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Навсла́тися, -шлю́ся, -шле́шся, гл. Наслаться. Ледачим наробишся, лінивим навшлешся. Ном. № 10841. (Не опечатка-ли вм. нашлешся?).
Нескінченно нар. Безконечно.
Пособниця, -ці, ж. Помощница.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Мир. ХРВ. 131. О. Хведор був веселий, реготун. Левиц. І. 132.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Ханський, -а, -е. Ханскій. Шейк.
Хурман, -на, м. Кучеръ. Чуб. II. 362. Давай буду твого коня поганяти, буду в тебе за хурмана. Грин. II. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.