Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лірників

Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИКІВ"
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Відсоборувати, -рую, -єш, гл. Совершить надъ кѣмъ таинство елеосвященія. Одсоборував (хвору).... Михаїл. Сим. 237.
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Зале́жний, -а, -е. 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу. Кв. Пов. (изд. 1887, т. II. 9).
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. К. ПС. 46. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. Ном. № 8220. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак. Вас. 188, 189.
Сиваш, -ша, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІРНИКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.