Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лірників

Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРНИКІВ"
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Вх. Уг. 237. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці. Гол. II. 431.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.  
Поперестигати, -гаємо, -єте, гл. Переспѣть (во множествѣ).
Середопістя, -тя, с. Крестопоклонная недѣля.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІРНИКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.