Біжачий, -а, -е. = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий.
Гафтарь, -ря, м., гафтува́ння, -ня, с. гафтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = гаптарь, гаптування, гаптувати.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Так мене жар ухопив. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Так, як на мене жаром сипнуло. Зося сиділа червона, як жар. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли.
Обдивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні.
Оклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами.
Плишка, -ки, ж. = плиска в).
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
