Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літовище

Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. Шух. І. 197. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТОВИЩЕ"
Бігавка, -ки, ж. Поносъ.
Валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Зашпінкувати, -ку́ю, -єш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками. Гол. ІІ. 411.
Зшиток, -тку, м. Тетрадь. Желех.
Повиплюндровувати, -вую, -єш, гл. Истребить, опустошить (во множествѣ).
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Єв. Л. VI. 1. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Мет. 190. Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. АД. II. 9. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Чуб. V. 557. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки. К. Бай. 55. 2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука. Гн. І. 53.
Розбігатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?
Свищик, -ка, м. Свистокъ.
Сякатися, -каюся, -єшся, гл. Сморкаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.