Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобко

Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБКО"
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Матерба́с, -су, м. Пестрядь (матерія). Гол. Од. 13. Серед базару торгували жиди стрічками, ситцем, матербасом. Левиц. І.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.