Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобко

Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБКО"
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло. Борз. у.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть. Вх. Уг. 261.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.