До́пит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна!
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Жа́ско нар. Страшно. Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти.
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував.
Роскрукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).
Хвайда, -ди, ж.
1) Плеть. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»!
2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.
