Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы.
Змерти Cм. змірати.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Ум. кучомка.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка.
Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. Cм. перелесник.
Полуденок, -нка, м. Полдникъ. Се вже була остання чарка після полуденку. А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся.
Путькало, -ла, с.
1) = пугутькало.
2) = пугач.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
