Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліска

Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332. 3) Рыболовная плетенка. Угор. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. Харьк. у. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. Ном. стр. 296. № 209. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Лв. 98. Ум. лісочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСКА"
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Гонча́рня и ганча́рня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Заворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. І. 54. Затуркотіла і заворушилась підо мною земля. Стор. МПр. 42.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей. Г. Барв. 308.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь? О. 1862. X. 34.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.