Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла.
Копичастий, -а, -е. . копичасті уставки Уставки съ особаго рода вышивкой.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. Іду меж мир, миром мированая.
Налеті́ти Cм. налітати.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Рубанка, -ки, ж.
1) Рубка (дровъ).
2) Сортъ мелколистой махорки.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
