Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ.
2) — гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Парочка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Порозмлівати, -ваємо, -єте, гл. Сильно развариться. Порозмлівали кістки в казані.
Рамак, -ка, м. = рубель 2.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. Табунове пасовисько.
Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри.
