Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лісовик

Лісови́к, -ка, м. 1) Житель лѣсовъ. Н. Вол. у. Може він поїхав до казаків-лісовиків. Левиц. І. 198. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. Новомоск. у. 3) Лѣшій. Чуб. І. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІСОВИК"
Блискавчин, -на, -не. Принадлежащій молніи. Встрѣчено въ заговоръ противъ переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.
Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ. Рудч. Чп. 124.
Злиде́нно нар. 1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. К. ПС. 85. 2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився. Котл. Ен. VI. 81.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146.
Панча I, -чі, ж. = опанча. Мнж. 173.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море. Шевч.
Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. Ум. стрижка.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІСОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.