Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Копитал, -лу, м. = капитал.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова.
Покатувати, -ту́ю, -єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене... покатує.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. Ум. сумненько, сумнесенько.
Хамула, -ли, об.
1) Неуклюжій, неповоротливый.
2) Очень плохой супъ.
Шурпатися, -паюся, -єшся, гл. = шпортатися. Що ти там усе шурпаєшся? Лягай уже спати.
