Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні?
Де-да́лі, нар. Чѣмъ далѣе. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані.
Сосновий, -а, -е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко.
Уденішній, -я, -є. Дневной.
