Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шмаркота

Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМАРКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШМАРКОТА"
Барма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. Cм. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. бармиця, бармичка. Черк. у.
Вакернипа, -пи, ж. Коза, овца — бѣлая съ черными или рыжими пятнами около глазъ.
Миль-миль! меж. Выражающее мельканіе. Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-не-где побачиш). Ном. № 7697.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Попідбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підбитися, но о многихъ. Некрутики... попідбивалися йдучи. Мир. ХРВ. 142.  
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШМАРКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.