Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літати

Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАТИ"
Багатирів, -рева, -ве Принадлежащій богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Єв. Л. XVI. 21. багатирева. Жена богача. Умер багатирь... Багатирева перебралась ув одну хату. Рудч. Ск. II. 148.
Дія́ч, -ча́, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119.
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Ном. № 7343. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. Г. Барв. 541. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил. О. 1861. III. 7.
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить. Драг. 275.  
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.