Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літати

Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТАТИ"
Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. К. ЦН. 291. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що. Г. Барв. 373.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.
Осей, ося́, осе, мѣст. = оцей.
Покепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать. Котл. Ен. III. 65.
Полотенко, -ка, с. 1) Ум. отъ полотно. 2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63. 3) = полотенце 3. Вх. Уг. 261.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Прийми мн. Въ выраженіяхъ: у приймах бути, жити. Быть пріемышемъ, жить въ чужой семьѣ. У приймах собака був да й хвоста збув. Посл. у прийми пристати, у прийми піти. Не имѣя своего хозяйства, сѣсть на хозяйство жены въ ея домѣ. ЗОЮР. І. 46.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Рудч. Чп. 84. Тисові сінці, яворові східці. АД. І. 44. Тисові ворота. Левиц. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.