Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе.
Загавкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла.
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Нахвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця.
Підстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі.
