Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

літюган

Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган. Лавр. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТЮГАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІТЮГАН"
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. № 8110.
Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися. Желех.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Хурманувати, -ную, -єш, гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІТЮГАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.